The purpose of the article is to identify the main aspects of the development of virtuosity in folk dance ensembles of Ukraine of the Soviet era. Methodology. The historical method is applied for an objective consideration of the historical and political context; systematization of information about virtuoso movements in the dances of different choreographers; an art criticism analysis of folk stage dances was used to identify virtuosic choreographic vocabulary. Scientific novelty. For the first time, the virtuoso vocabulary of Ukrainian folk dance was analyzed in the activity of folk dance ensembles of Ukraine in Soviet times through a historical and cultural prism. Conclusions. In line with socialist realism, proclaimed the leading aesthetic and cultural landmark of the artistic sphere in the early 30s. XX century in the USSR, the creation of professional and amateur folk dance ensembles took place under the slogan of preserving national identity. At the same time, Ukrainian folk stage dance turned into one of the instruments of Soviet propaganda. The works of K. Baloh, K. Vasylenko, P. Virskyi, L. Kalinin, A. Kryvokhyzh, V. Petryk, Y. Chuperchuk and other choreographers in amateur and professional folk dance ensembles in Soviet times allow us to talk about highlighting the phenomenon of virtuosity in folk stage dance, which is a reflection of one of the leading trends in choreographic art – the complication of vocabulary of folk stage dance. In the context of the socialist realism art, the phenomenon of virtuosity was of a contradictory nature. On the one hand, there was a complexity of traditional and use of new virtuosic movements from the arsenal of classical ballet, interaction with sports testified to the development of virtuoso vocabulary of folk stage dance, enrichment of its expressive means, on the other, virtuosity in Soviet times is a substitute for the emasculated traditional content of folk dance.
The purpose of the article is to identify the main aspects of the development of virtuosity in folk dance ensembles of Ukraine of the Soviet era. Methodology. The historical method is applied for an objective consideration of the historical and political context; systematization of information about virtuoso movements in the dances of different choreographers; an art criticism analysis of folk stage dances was used to identify virtuosic choreographic vocabulary. Scientific novelty. For the first time, the virtuoso vocabulary of Ukrainian folk dance was analyzed in the activity of folk dance ensembles of Ukraine in Soviet times through a historical and cultural prism. Conclusions. In line with socialist realism, proclaimed the leading aesthetic and cultural landmark of the artistic sphere in the early 30s. XX century in the USSR, the creation of professional and amateur folk dance ensembles took place under the slogan of preserving national identity. At the same time, Ukrainian folk stage dance turned into one of the instruments of Soviet propaganda. The works of K. Baloh, K. Vasylenko, P. Virskyi, L. Kalinin, A. Kryvokhyzh, V. Petryk, Y. Chuperchuk and other choreographers in amateur and professional folk dance ensembles in Soviet times allow us to talk about highlighting the phenomenon of virtuosity in folk stage dance, which is a reflection of one of the leading trends in choreographic art – the complication of vocabulary of folk stage dance. In the context of the socialist realism art, the phenomenon of virtuosity was of a contradictory nature. On the one hand, there was a complexity of traditional and use of new virtuosic movements from the arsenal of classical ballet, interaction with sports testified to the development of virtuoso vocabulary of folk stage dance, enrichment of its expressive means, on the other, virtuosity in Soviet times is a substitute for the emasculated traditional content of folk dance. ; Цель исследования – выявить основные аспекты развития виртуозности в ансамблях народного танца Украины советского периода. Методология. Применен исторический метод для объективного рассмотрения историко-политического контекста; проведена систематизация сведений про виртуозные движения в танцах разных балетмейстеров; использован искусствоведческий анализ народно-сценических танцев с целью выявления виртуозной хореографической лексики. Научная новизна. Впервые проанализировано виртуозную лексику украинского народносценического танца в деятельности ансамблей народного танца Украины в советское время через историко-культурную призму. Выводы. В русле социалистического реализма, провозглашенного ведущим эстетико-культурным ориентиром художественной сферы в начале 30-х гг. ХХ в. в СССР, создание профессиональных и любительских ансамблей народного танца произошло под лозунгом сохранения национальной идентичности. Одновременно украинский народно-сценический танец превращался в один из инструментов советской пропаганды. Творчество К. Балог, К. Василенко, П. Вирского, Л. Калинина, А. Кривохижа, В. Петрика, Я. Чуперчука и других балетмейстеров в любительских и профессиональных ансамблях народного танца в советское время позволяет вести речь о выделении феномена виртуозности в народно-сценическом танце, что является отражением одной из ведущих тенденций хореографического искусства – усложнения лексики народно-сценического танца. В контексте искусства социалисти- ческого реализма феномен виртуозности имел противоречивую природу: с одной стороны, усложнение традиционных и использование новых виртуозных движений из арсенала классического балета, взаимодействие со спортом свидетельствовали о процессе развития виртуозной лексики народно-сценического танца, обогащении его выразительных средств; с другой стороны – виртуозность в советские времена выступает заменителем выхолощенного традиционного содержания народного танца. ; Мета дослідження – виявити основні аспекти розвитку віртуозності в ансамблях народного танцю України радянського періоду. Методологія. Застосовано історичний метод для об'єктивного розгляду історико-політичного контексту; проведена систематизація відомостей щодо віртуозних рухів у танцях різних балетмейстерів; використано мистецтвознавчий аналіз народно-сценічних танців з метою виявлення віртуозної хореографічної лексики. Наукова новизна. Уперше проаналізовано віртуозну лексику українського народно-сценічного танцю в діяльності ансамблів народного танцю України за радянської доби крізь історико-культурну призму. Висновки. У річищі соціалістичного реалізму, проголошеного провідним естетико-культурним орієнтиром мистецької сфери на початку 30-х рр. ХХ ст. в СРСР, створення професійних та аматорських ансамблів народного танцю відбулося під гаслом збереження національної ідентичності. Одночасно український народно-сценічний танець перетворювався на один з інструментів радянської пропаганди. Творчість К. Балог, К. Василенка, П. Вірського, Л. Калініна, А. Кривохижі, В. Петрика, Я. Чуперчука та інших балетмейстерів в аматорських та професійних ансамблях народного танцю за радянської доби дозволяє вести мову про виокремлення феномену віртуозності в народно-сценічному танці, що є віддзеркаленням однієї із провідних тенденцій хореографічного мистецтва – ускладнення лексики народно-сценічного танцю. У контексті мистецтва соціалістичного реалізму феномен віртуозності мав суперечливу природу: з одного боку, ускладнення традиційних і використання нових віртуозних рухів з арсеналу класичного балету, взаємодія зі спортом засвідчували процес розвитку віртуозної лексики народно-сценічного танцю, збагачення його виражальних засобів; з іншого боку – віртуозність у радянську добу виступає замінником вихолощеного традиційного змісту народного танцю.
The purpose of the article is to identify the main aspects of the development of virtuosity in folk dance ensembles of Ukraine of the Soviet era. Methodology. The historical method is applied for an objective consideration of the historical and political context; systematization of information about virtuoso movements in the dances of different choreographers; an art criticism analysis of folk stage dances was used to identify virtuosic choreographic vocabulary. Scientific novelty. For the first time, the virtuoso vocabulary of Ukrainian folk dance was analyzed in the activity of folk dance ensembles of Ukraine in Soviet times through a historical and cultural prism. Conclusions. In line with socialist realism, proclaimed the leading aesthetic and cultural landmark of the artistic sphere in the early 30s. XX century in the USSR, the creation of professional and amateur folk dance ensembles took place under the slogan of preserving national identity. At the same time, Ukrainian folk stage dance turned into one of the instruments of Soviet propaganda. The works of K. Baloh, K. Vasylenko, P. Virskyi, L. Kalinin, A. Kryvokhyzh, V. Petryk, Y. Chuperchuk and other choreographers in amateur and professional folk dance ensembles in Soviet times allow us to talk about highlighting the phenomenon of virtuosity in folk stage dance, which is a reflection of one of the leading trends in choreographic art – the complication of vocabulary of folk stage dance. In the context of the socialist realism art, the phenomenon of virtuosity was of a contradictory nature. On the one hand, there was a complexity of traditional and use of new virtuosic movements from the arsenal of classical ballet, interaction with sports testified to the development of virtuoso vocabulary of folk stage dance, enrichment of its expressive means, on the other, virtuosity in Soviet times is a substitute for the emasculated traditional content of folk dance. ; Цель исследования – выявить основные аспекты развития виртуозности в ансамблях народного танца Украины советского периода. Методология. Применен исторический метод для объективного рассмотрения историко-политического контекста; проведена систематизация сведений про виртуозные движения в танцах разных балетмейстеров; использован искусствоведческий анализ народно-сценических танцев с целью выявления виртуозной хореографической лексики. Научная новизна. Впервые проанализировано виртуозную лексику украинского народносценического танца в деятельности ансамблей народного танца Украины в советское время через историко-культурную призму. Выводы. В русле социалистического реализма, провозглашенного ведущим эстетико-культурным ориентиром художественной сферы в начале 30-х гг. ХХ в. в СССР, создание профессиональных и любительских ансамблей народного танца произошло под лозунгом сохранения национальной идентичности. Одновременно украинский народно-сценический танец превращался в один из инструментов советской пропаганды. Творчество К. Балог, К. Василенко, П. Вирского, Л. Калинина, А. Кривохижа, В. Петрика, Я. Чуперчука и других балетмейстеров в любительских и профессиональных ансамблях народного танца в советское время позволяет вести речь о выделении феномена виртуозности в народно-сценическом танце, что является отражением одной из ведущих тенденций хореографического искусства – усложнения лексики народно-сценического танца. В контексте искусства социалисти- ческого реализма феномен виртуозности имел противоречивую природу: с одной стороны, усложнение традиционных и использование новых виртуозных движений из арсенала классического балета, взаимодействие со спортом свидетельствовали о процессе развития виртуозной лексики народно-сценического танца, обогащении его выразительных средств; с другой стороны – виртуозность в советские времена выступает заменителем выхолощенного традиционного содержания народного танца. ; Мета дослідження – виявити основні аспекти розвитку віртуозності в ансамблях народного танцю України радянського періоду. Методологія. Застосовано історичний метод для об'єктивного розгляду історико-політичного контексту; проведена систематизація відомостей щодо віртуозних рухів у танцях різних балетмейстерів; використано мистецтвознавчий аналіз народно-сценічних танців з метою виявлення віртуозної хореографічної лексики. Наукова новизна. Уперше проаналізовано віртуозну лексику українського народно-сценічного танцю в діяльності ансамблів народного танцю України за радянської доби крізь історико-культурну призму. Висновки. У річищі соціалістичного реалізму, проголошеного провідним естетико-культурним орієнтиром мистецької сфери на початку 30-х рр. ХХ ст. в СРСР, створення професійних та аматорських ансамблів народного танцю відбулося під гаслом збереження національної ідентичності. Одночасно український народно-сценічний танець перетворювався на один з інструментів радянської пропаганди. Творчість К. Балог, К. Василенка, П. Вірського, Л. Калініна, А. Кривохижі, В. Петрика, Я. Чуперчука та інших балетмейстерів в аматорських та професійних ансамблях народного танцю за радянської доби дозволяє вести мову про виокремлення феномену віртуозності в народно-сценічному танці, що є віддзеркаленням однієї із провідних тенденцій хореографічного мистецтва – ускладнення лексики народно-сценічного танцю. У контексті мистецтва соціалістичного реалізму феномен віртуозності мав суперечливу природу: з одного боку, ускладнення традиційних і використання нових віртуозних рухів з арсеналу класичного балету, взаємодія зі спортом засвідчували процес розвитку віртуозної лексики народно-сценічного танцю, збагачення його виражальних засобів; з іншого боку – віртуозність у радянську добу виступає замінником вихолощеного традиційного змісту народного танцю.
The purpose of the article is to identify the main aspects of the development of virtuosity in folk dance ensembles of Ukraine of the Soviet era. Methodology. The historical method is applied for an objective consideration of the historical and political context; systematization of information about virtuoso movements in the dances of different choreographers; an art criticism analysis of folk stage dances was used to identify virtuosic choreographic vocabulary. Scientific novelty. For the first time, the virtuoso vocabulary of Ukrainian folk dance was analyzed in the activity of folk dance ensembles of Ukraine in Soviet times through a historical and cultural prism. Conclusions. In line with socialist realism, proclaimed the leading aesthetic and cultural landmark of the artistic sphere in the early 30s. XX century in the USSR, the creation of professional and amateur folk dance ensembles took place under the slogan of preserving national identity. At the same time, Ukrainian folk stage dance turned into one of the instruments of Soviet propaganda. The works of K. Baloh, K. Vasylenko, P. Virskyi, L. Kalinin, A. Kryvokhyzh, V. Petryk, Y. Chuperchuk and other choreographers in amateur and professional folk dance ensembles in Soviet times allow us to talk about highlighting the phenomenon of virtuosity in folk stage dance, which is a reflection of one of the leading trends in choreographic art – the complication of vocabulary of folk stage dance. In the context of the socialist realism art, the phenomenon of virtuosity was of a contradictory nature. On the one hand, there was a complexity of traditional and use of new virtuosic movements from the arsenal of classical ballet, interaction with sports testified to the development of virtuoso vocabulary of folk stage dance, enrichment of its expressive means, on the other, virtuosity in Soviet times is a substitute for the emasculated traditional content of folk dance. ; Цель исследования – выявить основные аспекты развития виртуозности в ансамблях народного танца Украины советского периода. Методология. Применен исторический метод для объективного рассмотрения историко-политического контекста; проведена систематизация сведений про виртуозные движения в танцах разных балетмейстеров; использован искусствоведческий анализ народно-сценических танцев с целью выявления виртуозной хореографической лексики. Научная новизна. Впервые проанализировано виртуозную лексику украинского народносценического танца в деятельности ансамблей народного танца Украины в советское время через историко-культурную призму. Выводы. В русле социалистического реализма, провозглашенного ведущим эстетико-культурным ориентиром художественной сферы в начале 30-х гг. ХХ в. в СССР, создание профессиональных и любительских ансамблей народного танца произошло под лозунгом сохранения национальной идентичности. Одновременно украинский народно-сценический танец превращался в один из инструментов советской пропаганды. Творчество К. Балог, К. Василенко, П. Вирского, Л. Калинина, А. Кривохижа, В. Петрика, Я. Чуперчука и других балетмейстеров в любительских и профессиональных ансамблях народного танца в советское время позволяет вести речь о выделении феномена виртуозности в народно-сценическом танце, что является отражением одной из ведущих тенденций хореографического искусства – усложнения лексики народно-сценического танца. В контексте искусства социалисти- ческого реализма феномен виртуозности имел противоречивую природу: с одной стороны, усложнение традиционных и использование новых виртуозных движений из арсенала классического балета, взаимодействие со спортом свидетельствовали о процессе развития виртуозной лексики народно-сценического танца, обогащении его выразительных средств; с другой стороны – виртуозность в советские времена выступает заменителем выхолощенного традиционного содержания народного танца. ; Мета дослідження – виявити основні аспекти розвитку віртуозності в ансамблях народного танцю України радянського періоду. Методологія. Застосовано історичний метод для об'єктивного розгляду історико-політичного контексту; проведена систематизація відомостей щодо віртуозних рухів у танцях різних балетмейстерів; використано мистецтвознавчий аналіз народно-сценічних танців з метою виявлення віртуозної хореографічної лексики. Наукова новизна. Уперше проаналізовано віртуозну лексику українського народно-сценічного танцю в діяльності ансамблів народного танцю України за радянської доби крізь історико-культурну призму. Висновки. У річищі соціалістичного реалізму, проголошеного провідним естетико-культурним орієнтиром мистецької сфери на початку 30-х рр. ХХ ст. в СРСР, створення професійних та аматорських ансамблів народного танцю відбулося під гаслом збереження національної ідентичності. Одночасно український народно-сценічний танець перетворювався на один з інструментів радянської пропаганди. Творчість К. Балог, К. Василенка, П. Вірського, Л. Калініна, А. Кривохижі, В. Петрика, Я. Чуперчука та інших балетмейстерів в аматорських та професійних ансамблях народного танцю за радянської доби дозволяє вести мову про виокремлення феномену віртуозності в народно-сценічному танці, що є віддзеркаленням однієї із провідних тенденцій хореографічного мистецтва – ускладнення лексики народно-сценічного танцю. У контексті мистецтва соціалістичного реалізму феномен віртуозності мав суперечливу природу: з одного боку, ускладнення традиційних і використання нових віртуозних рухів з арсеналу класичного балету, взаємодія зі спортом засвідчували процес розвитку віртуозної лексики народно-сценічного танцю, збагачення його виражальних засобів; з іншого боку – віртуозність у радянську добу виступає замінником вихолощеного традиційного змісту народного танцю.
The article deals with the novel "Letters from a Peruvian Woman" (Lettres d'une Péruvienne, 1747) by Madame de Graffigny, which anticipates many ideas of Jean-Jacques Rousseau, including the notion of state of nature. The main character, a young Peruvian woman, who was taken away to France, embodies the concept of the "noble savage". Unlike civilised Europeans she has high moral qualities, critically evaluates the institutions and customs of her time, and she aspires to the state of nature, though knowledge about this world did not make her happy. Madame de Graffigny uses the Peruvian theme according to the general interest in the age of Enlightenment in the Inca Empire, which was considered as idyllic society, organised under the laws of nature. She tries, like Jean-Jacques Rousseau, to display merits of savages and demerits of civilised Europeans. The intellectual influence of Madame de Graffigny and Jean-Jacques Rousseau on each other is confirmed by their personal contacts. As a result, we claim that the novel "Letters from a Peruvian Woman" was influenced by advanced philosophical ideas of the mid-18thcentury – this text stands at the origins of the concept of the "state of nature", which eventually became one of the main terms of Rousseauism.
